Освіта — це не просто процес отримання знань, це фундаментальне право людини. Проте для мільйонів дітей у всьому світі шлях до школи перегороджений стінами, які не завжди збудовані з цегли. Це бар’єри економічні, фізичні, цифрові та соціальні.
Глобальні виклики у цифрах
Статистика ЮНІСЕФ та ЮНЕСКО висвітлює масштаб освітньої нерівності, яка особливо загострилася в останні роки:
-
Цифровий розрив: Під час пандемії COVID-19 щонайменше 463 мільйони дітей (кожен третій школяр у світі) опинилися в ізоляції без доступу до дистанційного навчання. Відсутність гаджетів або інтернету стала непереборним бар’єром.
-
Поза освітнім процесом: На сьогодні 262 мільйони дітей та підлітків взагалі не відвідують школу.
-
Криза навичок: 617 мільйонів осіб не володіють елементарними навичками читання та рахунку, що фактично закриває їм двері до гідного майбутнього.
Що таке безбар’єрність в освіті?
Безбар’єрність — це створення середовища, у якому кожен учень, незалежно від стану здоров’я, соціального статусу чи місця проживання, відчуває себе включеним. Це включає:
-
Фізичну доступність: Пандуси, ліфти та інклюзивний простір у школах.
-
Інформаційну доступність: Навчальні матеріали шрифтом Брайля, аудіо-підручники, субтитри до відеоуроків.
-
Цифрову інклюзію: Забезпечення дітей технікою та доступом до мережі, особливо в сільській місцевості чи зонах конфліктів.
-
Психологічну підтримку: Середовище, вільне від булінгу та стереотипів.
Мета Міжнародного дня освіти — нагадати світовій спільноті, що освіта має бути доступною «для всіх», а не «для обраних». Тільки руйнуючи бар’єри, ми будуємо стабільне та справедливе суспільство.